Питання-відповіді щодо звернень громадян

В цьому розділі надано роз'яснення, відповіді на питання щодо практичної реалізації норм Закону України "Про звернення громадян". Особливу увагу приділено питанням, на які відсутні відповіді чи будь-які роз'яснення в мережі інтернет. Перелік питань та відповідей перебувають в стадії наповнення.

 

Якою повинна бути відповідь на звернення громадян?

Коли звернення вважається розглянутим та вирішеним по суті?

 

Відповідь: "звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді" (пункт 32 постанови ВС від  31.07.2020 справа №826/3849/16) - більш детально за посиланням .

 

Хто повинен розглядати звернення громадян?

 

 

Відповідь: "звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань" (постанова ВС від 20.01.2021 справа №9901/128/20).

 

Як розглядаються звернення громадських організацій та їх керівників?

 

 

Відповідь: звернення громадських організацій та їх керівників розглядаються згідно Закону України "Про звернення громадян" - більш детально за посиланням .

 

Чи зобов'язані органи державної влади розглядати звернення громадян під час війни?

 

Відповідь: так, зобов'язані. Право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст.40 КУ) належить до переліку абсолютних прав, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану (ст.64 Конституції України). Неприпустимість обмеження таких прав під час війни також визначена ч.2 ст.20 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». 

Крім того, воєнний стан не може бути підставою для порушення строків надання відповідей, визначених ст.20 Закону, а саме 15 днів, 1 місяць, 45 днів.

 

Чим відрізняється особистий розгляд заяви керівником органу та підписання керівником відповіді на заяву?

 

Відповідь: особистий розгляд керівником органу заяви (клопотання) Героя... або особи з інвалідністю внаслідок війни передбачає самостійне опрацювання порушених в заяві питань та підготовку відповіді особисто керівником, а підписання керівником органу відповіді на заяву інших категорій означає підписання проєкту відповіді, який підготував виконавець та який насправді і розглянув заяву - більш детально за посиланням .

 

Чи зобов'язані органи державної влади проводити особистий прийом громадян під час карантину?

 

Відповідь: так, зобов'язані. Ст.40 Конституції України визначає право "особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів". Механізмом реалізації права на особисте звернення є особистий прийом. Частина друга ст.64 Конституції України встановлює заборону на обмеження цього права за будь-яких обставин.

 

Звернення щодо діяльності органу: пропозиція чи заява?

 

Відповідь: якщо ваше звернення стосується аспекту діяльності органу, де він має декілька варіантів правомірної дії, діяльності чи бездіяльності - то це пропозиція, якщо ж орган має лише один єдиний законний варіант, проте ухиляється його виконувати чи вчиняє по-іншому, то ваше звернення є заявою - повідомленням про порушення органом чинного законодавства з вимогою припинити порушення. 

 

Чим відрізняється заява на інформацію від запиту на інформацію?

 

Відповідь: Запит на інформацію це прохання надати публічну інформацію (вже відображену та задокументовану) - порядок подання та розгляду регулюється нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації", а заява на інформацію - це прохання надати інформацію, яку потрібно створити, наприклад, пояснення від посадової особи щодо її діяльності чи бездіяльності під час виконання посадових обов'язків, подається та розглядається згідно Закону України "Про звернення громадян".

 

Якою мовою органам влади приймати та надавати відповідь на звернення?

 

Відповідь: 

Стаття 6 Закону (щодо мови звернень та відповідей на них) відсилає на ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 
В зазначеному законі питання звернень та відповідей  органами влади регулюються частинами 6-8 статті 13, а саме:

"6. Органи державної влади беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

7. Органи державної влади в листуванні з іноземними адресатами можуть застосовувати іншу мову, ніж державна.

8. Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів державної влади надаються державною мовою, якщо інше не встановлено законом".

 

З цих положень можна зробити наступні висновки:

1. Приймати звернення та надавати відповіді іноземним адресатам можна іноземною мовою, проте слово "можуть" вказує на дискрецію, отже є правом, а не обов’язком для органу влади, тобто на його власний розсуд.

2. Приймати звернення та надавати відповіді українським адресатам - громадян України та прирівняних до них осіб, юросіб зареєстрованих в Україні - органи влади зобов’язані державною мовою в обов’язковому порядку, порушення буде становити склад адміністративного правопорушення та може бути підставою для звернення до мовного омбудсмена. Виключення становлять лише випадки, визначені спеціальними НПА, які регулюють якісь певні звернення в певних відносинах, які дозволяють звертатися та отримувати відповіді іноземною мовою. 

 

Також варто звернути увагу на колізію статті 7 ЗУ "Про звернення громадян": "Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на незнання мови звернення".

Зазвичай органи влади в такому випадку (отримання звернення іноземною мовою) вказують підставу для відмови в розгляді не незнання мови звернення, а частину першу статті 7 Закону: "Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду" зазначаючи, що звернення оформлено не належним чином (не дотримано вимоги щодо мови звернення), отже не підлягає обов'язковому прийняттю та розгляду.

 

Чи розглядається з відповідним реагуванням усна подяка громадянина службовій особі в порядку закону "Про звернення громадян"?

 

 

1. Не всі звернення є такими, що регулюються ЗУ "Про звернення громадян", норми якого встановлюють певні вимоги до змісту звернення (наприклад, преамбула, ст.1, ст.3...). Просте оголошення подяки службовій особі не відповідає таким вимогам до змісту звернення, тому частіше за все, на практиці, такі звернення (навіть в письмовій формі) лише доводяться до відома без надання відповіді, або ж, в найкращому випадку, надається відповідь на кшталт "Дякуємо Вам за активну громадську позицію, ваша оцінка діяльності ......пана Петренко буде врахована під час оцінювання його діяльності цього року".

 

2. Для того, щоб звернення - подяка службовій особі розглядалась безсумнівно відповідно до положень ЗУ "Про звернення громадян" необхідно доопрацювати його зміст, наприклад, попросити вищу посадову особу - керівника застосувати якісь заходи заохочення в межах його повноважень, тоді таке звернення набуде ознак пропозиції - порада щодо діяльності керівника щодо заохочення підлеглої службової особи.

 

3. Щодо форми такого звернення, то Закон чітко дозволяє можливість усної форми звернення (ст.5), а саме: "Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою". Тому усна подяка (після доопрацювання її змісту згідно пункту 2 відповіді) подана на особистому прийомі чи за визначеними телефонами (після надання необхідної інформації як от ПІБ та інше) підлягає реєстрації та розгляду відповідно до положень Закону.

 

Як правильно вирахувати строк виконання звернення громадян? Датою виконання вважати дату прийнятого рішення  чи дату надання відповіді заявнику на звернення?

 

1. Ст.40 КУ зобов'язує "розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк". 

 

2. Ст.20 Закону встановлює такий строк (термін) для розгляду та вирішення звернення, при цьому під розглядом звернення розуміється комплекс дій (в тому числі його вирішення), який завершується наданням відповіді, наприклад: 

ст.14 Розгляд пропозицій (зауважень) громадян - "розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду"

ст.15 Розгляд заяв (клопотань) - "приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань)"

ст.19 Обов'язки...щодо розгляду заяв чи скарг - "письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення".

 

3. Отже, з вищенаведених норм випливає, що звернення вважається виконаним, коли громадянину надано остаточну відповідь. Знайдемо цьому підтвердження в нормах діловодства: 

 

3.1. Інструкція з діловодства за зверненнями громадян...., (прийнята на підставі ст.13 Закону), надає нам такі роз'яснення, наприклад Додаток 4: 

"Дата, реєстраційний індекс документа про виконання - дата і реєстраційний індекс документа, в якому міститься остаточне рішення"

 

3.2. Крім того, Інструкція з діловодства за зверненнями громадян.... відсилає на ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з документування управлінської інформації в електронній формі..., яка в свою чергу має наступні норми:

 

пункт 93: "Відмітка про закінчення виконання документа ...містить... короткі відомості про його виконання, наприклад:
До справи № 03-10
Лист-відповідь від 20.05.2017 № 03-10/01/802"

 

пункт 169: "Після завершення роботи над документом до реєстраційно-моніторингової картки автоматично вноситься відмітка про завершення його виконання...Відмітка про завершення виконання документа свідчить про те, що роботу над документом закінчено."

 

пункт 176: "Днем виконання...запитів, звернень...вважається день надсилання...відповіді" - ця норма стосується відповідей на кореспонденцію ВРУ, тим не менш дає загальне розуміння;

 

3.3. В свою чергу, ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з документування управлінської інформації в електронній формі... відсилає на ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з діловодства в міністерствах..., яка має наступні норми:

 

пункт 171: "Виконання документа передбачає збирання та опрацювання необхідної інформації, підготовку проекту відповіді на документ чи нового документа, його оформлення, погодження, подання для підписання (затвердження) відповідному керівнику".

 

4. Отже, датою виконання необхідно вважати дату надання остаточної відповіді заявнику на звернення, яка містить інформацію про вирішення, прийняття рішень щодо всіх порушених у зверненні питань.

 

Чи може установа надати усну відповідь, якщо звернення громадян надійшло на адресу установи в письмовій формі?

 

1. Відповідно до статті 19 Закону: "Органи державної влади... зобов'язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення". Отже, саме на заяву або скаргу установа зобов'язана надати саме письмову відповідь.  

 

2. Окремо треба звернути увагу на звернення, що подаються на особистому прийомі ч.4 ст.22 Закону: "Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина". Отже, якщо громадянин висловив бажання отримати усну відповідь навіть на заяву чи скаргу, подану на особистому прийомі, які не були вирішено безпосередньо на прийомі, то не буде порушенням ст.19 надати усну відповідь, так як ст.22 є більш спеціальною по відношенню до предмету регулювання.

 

3. Що стосується пропозицій, то ст.14 зобов'язує лише "повідомити громадянина про результати розгляду", не зазначивши форму повідомлення (тобто форму відповіді).  Хоча, якщо взяти весь масив висновків Верховного Суду щодо звернень громадян, то можна помітити, що судді поширюють ст.19 на всі звернення (тобто узагальнюють, не акцентуючи увагу на їх видах), отже поширюють і вимогу щодо письмової форми відповіді. Проте, знайти саме спеціалізоване рішення щодо правомірності надання усної відповіді на пропозицію, де б СВП стверджував, що Закон не зобов'язує надавати письмову відповідь, поки не вдається. 
Натомість є цікава постанова ВС від 02 жовтня 2019 року у справі №814/1885/15, яка побічно зачіпає ці питання та визнає порушення в не наданні письмової відповіді на звернення, що має ознаки пропозиції, наприклад:

"VI. Позиція Верховного Суду

33.          Одним з доводів касаційної скарги є те, що відповідь на звернення позивача від 18 березня 2015 року була надана позивачу усно.

34.          Водночас судами попередніх інстанцій установлено, що заява позивача, написана ним на особистому прийомі 18 березня 2015 року, була зареєстрована як звернення та містила дві групи питань: свобода розвитку і функціонування української мови; право на отримання паспорту.

35.          Протягом строку, установленого статтею 20 Закону № 393/96-ВР, відповідь на вказане звернення позивачу надіслано не було".

 

4. Крім того, не зовсім зрозуміло, яким чином можна надати громадянину усну відповідь на письмове звернення, якщо обов'язковими реквізитами письмового звернення (ст. 5 Закону) не є, наприклад, номер телефону. Хоча, в електронному зверненні - різновиду письмового звернення - громадянин може зазначити "відомості про інші засоби зв’язку з ним", тобто номер телефону наприклад, та попросити надати йому усну відповідь.

 

5. Враховуючи вищезазначене:

5.1. на заяву та скаргу відповідь за замовчуванням повинна надаватися письмово; усна відповідь надається на прохання громадянина;

5.2. щодо пропозиції бажано виходити з принципу, що громадянин має право обирати форму відповіді, тому, якщо в пропозиції громадянин заявляє клопотання отримати відповідь письмово на таку-то адресу, то треба надавати письмово (хоча б тому, що клопотання є різновидом заяви і відповідь обов'язково письмова). Якщо ж клопотання про письмову форму відповіді не зазначено, можна спробувати надати усно, проте під час надання усної відповіді громадянин може виявити незгоду та заявити клопотання про письмову форму.

 

Щоб розрізнити пропозицію від заяви також надаємо пам'ятку:

"якщо ваше звернення стосується аспекту діяльності органу, де він має декілька варіантів правомірної дії, діяльності чи бездіяльності - то це пропозиція, якщо ж орган має лише один єдиний законний варіант, проте ухиляється його виконувати чи вчиняє по-іншому, то ваше звернення є заявою - повідомленням про порушення органом чинного законодавства з вимогою припинити порушення".

 

Чи мають право визнані судом недієздатні особи надсилати "звернення громадян" до органів влади? Чи зобов'язані такі органи приймати ці звернення та давати на них відповідь?

 

 

1. Положення частини другої статті 8 Закону, за яким не розглядаються "звернення осіб, визнаних судом недієздатними", втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення  від 11.10.2018 № 8-р/2018 про визнання цього положення таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) - посилання на Рішення.

 

2. Крім того, цим же Рішенням положення другого речення частини четвертої статті 16 стосовно звернення зі скаргою в інтересах недієздатних осіб лише їх законними представниками також визнано неконституційним та втратило чинність.

 

3. Отже, враховуючи відсутність обмеження чи заборони в Законі щодо розгляду звернень таких осіб, такі звернення повинні прийматись та розглядатись усіма визначеними Законом суб'єктами розгляду звернень громадян, включаючи органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

 

Якщо ви не знайшли тут відповіді на своє питання, можете надіслати питання за допомогою цієї форми, попередньо поставивши лайки на сторінки УкрДем в соціальних мережах. Питання повинно стосуватись роз'яснення якоїсь конкретної норми Закону.